Про листи ВІД святого Миколая

Допис буде суто мамським і про те, як очікування Миколая для дітлахів можна зробити ще приємнішим.
Щоб дітям було цікаво, а батькам легше закосити під “Миколая”, дітвора пише чи малює тому самому Миколаю листа і чекає на подарунки.
Ми теж писали лист, втретє і дякуючи Христі, це було дуже легко, бо ж все готове)))

А ще цього року Улька диктувала, що я маю написати Миколаю-Єжішкові.
Ну, кажу їй “Улька, давай напишемо щось, що би ти могла розказати Миколаєві в листі?” ну і Улька почала диктувати:
“Дорогий святий Миколаю та Єжішко і Анєлік! колись я була маленька і довго була в животику і потім народилася. Мене звати Улянка, я маю 5 років. Я маю братика, вола са(називається) Андійко і має 1 рок. він є чемний але трошки мене б’є. Я була трошки чемна. Я люблю дивитися мультики і малювати і так трошки спати і пекти кексики і тортики. Мілий Миколай і Єжішко і Анєлік, бажаю щоб і в тебе була пошта і тобі по пошті прийшов подарунок. я тебе люблю”)))
Далі, там де треба вказати, для кого би вона хотіла зробити приємний сюрприз, Мала сказала написати: “для Єжішка і Анєліка і Миколая. Зроблю мішок для Мікулаша, новий круг на голову для Анєліка і таке гарне довге вбрання для Сусика(Сусик то Ісусик, він же словацький Єжішко)“.
От, ціла пригода з тим листом! тож ще малювала подарунки і себе, і нас всіх, і Цукрика навіть))) Була трохи втомлена, тож лист писали-малювали два дні.

А тепер уявіть собі, як дітвора зрадіє, коли в “період очікування” подарунків отримає самого справжнього листа ВІД Миколая! Поштою!
Я мала таку можливість поспостерігати, тож ділюся враженнями.
Давно замітила, як Улька кожного разу заглядає в поштову скриньку, чи там щось є і як любить, коли я отримую листівки з посткросінгу. Тому мені якось спонтанно, в одну з бідних на сон, але багатих на всякі ідеї, ночей придумалося зробити Ульці її власну пошту. Замість адвент-календаря, хоча, я так бачу, що адвент-календар очікування Різдва все таки треба робити))) а то Улька вже не може дочекатися Єжішка і подарунків під вяночні стромчек – ялинку. Ото подумали з коханим чоловічком трохи, взяли в магазині коробку підходящу, обклеїли на швидку руку папером кольоровим, різдвяними наклейками і причепили в коридорі біля дверей.

Написала я лист від імені Різдвяного ангелика і закинула в пошту трохи ялинкових іграшок, бо Миколай знав, що тато купить Ульці ялинку)))
І от Улька йде з татом додому, ще з першого поверху мені кричить, що вони купили стромчек, радості нема меж і тут перед дверима вона бачить “пошту”!
– Мама, шо то таке? то мені???
– Ой, точно, то така пошта і тут пише Улянка Слабак, то певно вона для тебе
– мама, мама, тут моє мено є! ой, тут шось є! ух ти!!! мама дивися шо я маю!
– ого, тут для тебе лист від Різдвяного ангелика!
– мама, мама, читай, але я сама відклию, дай, дай!

Ну, сіли ми читати листа. Я читаю:
– Привіт наша люба Улянка... і Улька зразу така – Пливіт)))
Я читала, а вона дуже уважно слухала і по ходу зразу відповідала на всі питання) І от я дочитую, що Різдвяний ангелик і Миколай не змогли знайти Ульку в її ліжечку, і запитують, де вона спить, бо не знають де мають залишити подарунки. І о диво – Улька зразу така радісна кричить, що буде спати в своєму ліжечку, бо ж вже давно спить з нами. Я втіхаря тішуся, що мої підступні плани спати в свому ліжку без дитини нарешті збуваються, і так впевнено собі думаю, що нарешті висплюся нормально і ніхто не буде мені ноги на голову закладати, але то я зашвидко втішилася. Ввечері моя дитина сказала, що буде спати з нами. І коли я нагадала, що Миколай буде шукати її в її ліжечку, Улька скомандувала написати Миколаєві записку, що вона буде спати в маминому ліжку і щоб Миколай шукав її там.
Але то таке, нюанси))) Улька отримала лист від Миколая з ангеликом і дуже тим тішилася. Листи приходили цілий тиждень, з маленькими подаруночками і проханнями, що Улька би могла зробити доброго і корисного. Вона навіть віршик вивчила за пів години, бо Миколай попросив. Ну і ще ми розмальовували сніжинки, прикрашали квартиру, пекли різдвяне печиво…
Після словацького Миколая, Улька отримала останнього листа. Миколай писав, що йому сподобалася Улькіна ялинка і запитував, чи Ульці сподобалися його подарунки. Писав, що їде трохи відпочити, бо ж потім буде робити нові іграшки для чемних діток.
Зараз Улька вже з тиждень листів не отримує, але пошта висить і вона туди щодня заглядає. Певно, підкину їй лист від ангелика знову, тут же Єжішко під ялинкою подарунки залишає на Різдво)))
Але просто бачу, як Ульці це цікаво. Нвіть без солодощів і подарунків, читати і писати листи то вже щось таке доросле. Улька така зразу серйозніша робиться)))

До чого я те все веду – напишіть дитині лист від Миколая, гарно його в конверт запакуйте, підпишіть адреси. В листі похваліть малечу від імені Миколая, її добрі вчинки, запитайте щось чи порадьте, і “підкиньте” в поштову скриньку. Воно дуже-дуже того вартує, і оте щастя в дитячих очах “МЕНІ ПРИЙШОВ ЛИСТ!!!”, ви ще довго будете згадувати.

П.с.: вибачайте за якість світлин, моя фотознічачка остаточно пішла на пенсію, а це останнє, на що вона спромоглася.

Гарного усім Миколайка)))