РВД 6-9: не все так просто…

Привітик,

похвалюся вам новими речами в рамках проекту РВД – річ-в-день. Хоча, не все так просто, як я собі то уявляла. І річ не в тому, що деколи зробити нову річ за один день все таки не завжди вдається, а річ в тому, що не завжди є час щодня ту нову річ зафотографувати, написати про неї щось хороше і забложити;) Отакі от пироги, як то кажеться…
Так, сьогодні вже 11 лютого, а значить я вам винна як мінімум 5 нових речей. Але, як я вже казала, не все так просто: вчорашню річ іще доробляю (доробити вчора було ліньки))), тому показую те, що вже є.
За 6-7 день проекту мені зв’язалися нові шкарпеткобджілки для Ульки:А шкарпетки то одна річ чи дві? В’язалися вони мені два дні, так що нехай це буде одна нова річ “два в одному”:) Пізніше ще розповім детальніше, як то я їх в’язала, і навіть схемку намалюю, але це потім.

Дальше нова річ за восьмий день – це олівці з олівців. Отак от незрозуміло, зате назва дослівно відповідає змісту: залишки старих воскових пастельок ми переплавлювали в нові цікаві олівчики… ну чи що воно там вийшло:Просто закидуєте поламані чи не дуже пастельки в духовку (100 градусів) на 5 хв. приблизно, використовуючи при цьому якусь форму (в мене паперові кошички на мафіни), дальше витягуєте і чекаєте, щоб охололи і маєте нові олівці. В мене була ідея викласти їх картинкою, але щось не дуже та картинка вийшла… це на майбутнє ще поекспереминтую, ідея то цікава досить;)
До речі, Улька новими олівцями страшенно тішилася 

Ну і нова річ дев’ятого днязакладки в книжку. Наразі отакі от:  Я щось ніколи раніше закладок не використовувала, треную пам’ять запам’ятовуванням сторінки))) Але так як я читаю не одну і не дві книжки нараз, такі кумедні закладки дуже зручні. А ще вони страшенно мене посміхають:) В книжці виглядають якось так: Закладочки простенькі – видруковані і вирізані з паперу, але позитивні) До речі, на носі свято всіх закоханих! І якщо ваша половинка любить читати, то в якості бонусу до подарунку – книги, якась отака-от закладка буде дуже класною. А можна ж придумати щось і з власними фотографіями, наприклад. З них теж вийдуть чудові закладки в книгу… А що, це ідея!)))

Гарного вам усім дня, далі буде….
Ваша лінива Юлька;)

РВД: ще три нові речі:)

Авойтє, як каже мала Улька)

Ну що, марафончик щоденних нових речей продовжується, і не думайте, що я халявлю: я просто не мала часу розказати вам про нові речі. Аж тепер знайшлося вільних пів годинки, так що ділюся-хвалюся новим, що зробилося за три останні дні. Та-да-да-дам-тадам:
 А тепер про кожну річ окремо:)
Нова річ №3 – банка, задекорована нитками.
Звичайну банку, обклеєну незамінним двостороннім скочем, я обмотала різнокольоровими нитками.  Вийшло досить цікаво і дуже швидко;) Отак дивлюся на неї, і хочеться вчепити на банку ще щось, чи то квіточки, чи то метеликів… Чи може нічого не чіпляти? В цілому, варіантів використання і подальшого декору такої баночки море. Наразі, мені вона найбільше запасувала під ще один підсвічник. Прикольно відсвічує в темноті=)

Нова річ №4 – шапочка для Уляськи: як завжди гачкована. В принципі, я її гачкувала довше як один день, але якщо б ніхто не відволікав і якщо б я її не порола разів з двадцять, то цілком реально зв’язати таку шапочку за один день.
Пряжа – акрил (брала в дві нитки), три відтінки фіолетового, гачок №4. Шапочка в’язана по кругу стовпчиками з накидом, вушка – напівстовпчиками, + два бомбони і косички. Так як зловити Ульку на одному місці в шапці не вдалося, прийшлося наряжати в шапку і знимкувати для звіту цього набурмосеного зайця:

І нова річ №5 – спідничка: сама звичайна, на ризинці, з фатіну. І той самий заєць в шапці: З цією спідничкою вийшла ціла історія: в Ульки сьогодні в школці був карнавал, і під куплені раніше крила феї пасувала би якась спідничка нарядна а-ля “балерина”. Можна було би купити, але звичайна фатінова спідничка коштує 6 євро, тоді як метр фатіну всього 3 євро. А я ж все таки з новою швейною машинкою, ну і подумала, що там роботи буде хвилин на 15-20 всього то, зшити разом два куски фатіну і пришити їх до широкої ризинки замість поясу. Закупилася метром фатіну і широкою ризинкою, щоб замість пояса була.
А дальше почався маленький цирк: фатін скласти разом не вдавалося, він страшно скользить і зовсім не хоче тримати форми. Вирішила запрасувати – пропалила маленьку диру, добре що з самого краю. Потім якось вручну зметала ті два кусочки разом, щоб вони хоча б разом трималися і не роз’їжджалися в різні боки. Витягнула машинку швейну, думаю “всьо, зара за 5 хвилин пришию ризинку і все, спати”. Але цирк продовжувався: фатін дуже тоненький матеріал, як знаєте, і машинка чогось вирішила, що я її змушую шити повітря, бо реагувати на наявність якогось матеріалу під голкою вона відмовилася і просто намотувала нитку на одному місці, без затягування тканини. Дальше пів години читання інструкцій і крутіння всякими коліщатками. Не помогло: нитка весь час рвалася, тканину не затягувало.
Ще один нюансик – пришити метр тканини до 45 см. ризинки так, щоб при розтягуванні ризинки розтягувалася і тканина. Зрозуміло, що треба ризинку розтягнути до метра довжини, в такому стані пришити фатін і все. Але щоб одночасно розтягувати ризинку, притримувати тканину і підтягувати її в правильному напрямку, щоб все було рівно – для однієї людини, по-моєму, це нереально!!! Помордувалася я ще трохи, і лишилася того ровера…
Десята вечора, а спіднички немааа:(
Ну, думаю, просиджу цілу ніч, але все таки спідничку пошию, хоч і вручну. Пришити фатін до ризинки вручну теж виявилося неможливо. Тому взяла свій улюблений гачок, нитки і почала в’язати пояс. Ура!!! Друга ночі, до в’язаного поясу фатін пришився дуже легко і швидко, без всяких заковик. Спідничка вийшла зачьотна, Ульці сподобалася, а я дитину в садок зранку відправила з чистим сумлінням і спокійним серцем пішла досипати=)
Отак от тяжко робилася найпростіша, здавалося б, річ.

А завтра покажу вам сьогоднішні шкарпетки для Ульки, па-па, добраніч:)

РВД – день другий

Привітик!

Ну що, вчора був другий день лютого, а значить ще одна нова річ мала бути зроблена. З ось такого нехитрого набору самих звичайних речей
вдалося зробити ось таку лампадку-підсвічник:
Нічого особливого, взагалі-то: звичайну півлітрову банку обклеїти звичайним білим папером (я брала папір трохи жовтуватого відтінку), наліпити на неї метеликів, вирізаних з того ж звичайного білого паперу, з проволоки зробити над банкою дугу і почепити на нитці ще кілька метеликів або просто приклеїти на проволоку, то вже як вам засмакує. А в середину звичайну чайну свічечку і все – лампадка готова.
Сама по собі, а особливо вдень, така лампадка виглядає дуже простенько і навіть примітивно, я би сказала, тому я її додатково прикрасила зсушеними квітами, щоб хоч трошки надати кольору:
АЛЕ! Якщо свічечку запалити ввечері, а в кімнаті виключити світло, оця звичайна скромна банка створює незвичайно затишну і романтичну атмосферу в приміщенні. Аж не віриться, чесно:) Самі гляньте, навіть на фото це замітно:
Мені відразу уявився теплий літній вечір, запахло літом і скошеною травою, і було таке відчуття, що ось десь зараз затягнуть свою мелодію цвіркуни… і захотілося порозглядати нічне небо і вловити падаючу зірку… Нуууу, ви вже зрозуміли напевно, лампадка з настроєм=)
А якщо метеликів все таки на дугу почепити на нитку, то теплим повітрям від свічки їх трохи розхитує, і складається враження, що вони живі і літають над світлом.
Якщо захочете і собі літнього настрою, ділюся шаблоном метеликів для вирізання (це щоб ви не морочилися пошуком)

Ну все, па-па, йду доробляти сьогоднішню нову річ;)

Про те, що таке РВД можете почитати тут🙂

Про проект “Тhing-a-day”, або що можна зробити за один день?

Вітаннячка!

Я влізла в один проектик – свідомо і з великим бажанням в нього влізти:) Вірніше, взяти участь в цьому проектику я мала бажання ще минулого року, але тоді не допетрала, як зареєструватися на сайті і пропустила. Цього року я знову не змогла зареєструватися для участі в проекті (зачароване коло якесь), але участь все таки візьму – просто так, спробувати власні сили, терпіння і взагалі… щоб мати уявлення як це – щодня протягом лютого місяця робити якусь одну нову річ: будь-яку про будь-що, головне, щоб її зробити за день, щоб вона була нова і не прохалявити жодного лютневого дня:) Ну і ще щоденно на сайті розповідати, що новенького тобі вдалося зробити за цей день. От. Майже такі умови участі в проекті “thing-a-day” – дослівно “річ в день”, який щороку проводиться між учасниками цього чудесного сайту. Про існування цього сайту дізналася від Христі. Вона, до-речі, уже шостий рік бере участь:)
Взагалі-то я хотіла одним махом двох зайців зловити, як то кажеться: нахендмейдити всякого-різного новенького, що давно хотіла попробувати і підівчити англійську мову, сайтик то англомовний. Як не як, а щоденно писати на англійській мові про те, що ти зробила за сьогодні, дуже вже навіть налаштовує на англійську:)
Значить про РВД(річ-в-день): минулого року я мала терпіння зробити аж цілу одну нову річ – оцього мотаного з ниток кота. Дальше мені стало ліньки робити щодня щось новеньке… Цього року я серйозно налаштувалася не халявити. Щоб не халявити, цілий січень вишукувала різні ідеї і переглядала свої списки “хочу спробувати то зробити”, оприділилася що робитиму кожного дня лютого і запаслася необхідними матеріалами. Так що цілий лютий буду вас закидувати дописами про всякі такі різні речі, які особисто мені вдалося зробити за один день.
Тому, урочисто оголошую, що експеримент “річ-в-день-2014” розпочато, і першою в мене вийшла отака-от овечка з ватних паличок:

Ідея не моя, підгляділа в інтернеті. Там таких багато є, між іншим: з ватних паличок. Ніколи-б не подумала, що ватні палички придатні на щось отаке-от прикольне.
Щоб зробити таку овечку треба ватні палички, картон, двосторонній скоч, нитки і намистинки.
І трохи про те, як овечка робиться:
– вирізати з картону силует овечки,
– обстригти ватну частину з паличок,
– на картонний силует наліпити двосторонній скоч (є варіанти “на клей” і “на пластилін”) і на нього поступово ліпити шубку для овечки з ватних кусочків (я кожен шар вже наліплених паличок додатково заліплювала скочем, тоді наступний шар паличок краще приклеювався),
– на картон для голови на той же скоч наліпити вуха (я вирізала з ватних спонжів) і гривку, намалювати мордочку лиця овечки,
– з  ниток зробити шнурочки і причепити намистинки замість копит,
– на зворотню сторону тулуба теж наклеїти скоч, приліпити ноги-шнурочки і “закрити” ще одним картонним тулубом, щоб все красиво виглядало.
Все, дальше лише ваша фантазія як ту овечку використовувати і якого вигляду їй надати. Я бачила варіанти з прищепками замість ніг – тоді до прищепки можна вчепити фото, а овечку поставити на стіл, як декор для листівки, як іграшку на ялинку і магнітик на холодильник… різне можна придумати;)
Так як в мене був магнітик, то я використала його. Тепер овечка живе на холодильнику;)
Сьогодні мені для овечки придумалися повітряні кульки з гудзиків, вийшло ось так:

Оскільки Улька проявляє до овечки неабиякий інтерес, овечка довго не проживе, я так думаю. Але Улька нею дуже вже тішиться, так що нехай…

Ну що, до завтра тоді. Розкажу, що я робила сьогодні:)
Чао!