Базиліка. Естергом. Угорщина.

Привітики!

Ділюся враженнями, поки ще свіжі. На вихідних ми відвідали Базиліку в угорському містечку Естергом. Спочатку думала тільки фотки закинути і власні враження трошки дописати, але щоб картинка булу цілісною і ви не лазюкали гуглом і вікіпедією в пошуках додаткової інформації про Базиліку, я потрохи буду її наводити поміж власні враження. Попереджаю зразу, буде багато фоток і не завжди якісних. Це ж бо я фоткала=Р
Поїхали:


Повна назва базиліки звучить як базиліка вознесіння пресвятої діви Марії і святого Адальберта. Є головним католицьким храмом в Угорщині і служить кафедральним собором архієпархії Естергома-Будапешта (велика шишка серед церков Угорщини=).
Як каже вікіпедія, це найбільша церка і найвища будівля в країні: довжина будівлі — 118 метрів, ширина — 49 метрів, а висота — 100 метрів. Окрім того, знаходиться на високій горі на березі річки Дунаю, що ще більше додає величі і висоти. Принаймні, зі сторони Словаччини, Базиліку видно задовго до того, як до неї доберешся.

Отам, в самому низу, якщо придивитися, то побачите Ігоря з Улькою.

Реально, будівля велетенська, і якщо стояти внизу під стіною, а голову задерти вверх і дивитися “по стіні на небо”, то в в голові починає макітритися, втрачається точка опори під ногами і відчуваєш себе такою маленькою-малеееееенькою казявкою (і чому такого відчуття нема, коли дивитися на мракодрап(словацький хмарочос, хмародряп чи хмарочіх чи як там правильно буде… ну ви зрозуміли, я думаю)))




Базиліка була заснована в 1001 році, але реально розбудована з 1822 по 1856 роки. Тому виглядає не дуже древньою, але все одно, через те, що зовнішні стіни побудовані з великих кам’яних блоків, відчуття чогось такого нетеперішнього червячком лазить десь там в середині і перехоплює дух.

Купа туристів і мадярів з капелюхами, які за будь-які гроші будуть намагатися вам їх продати. З початкових 5 євро нам ціну збили до 3, але ми все таки не купилися).
Для початку ми обійшли навколо базиліки, бо краєвиди звідти просто неперевершені.

Улька тішилася і весь час кричала, щоб її підняти вверх бо “Няня нісього не басє”.




Тому коханий чоловік висадив її на шию, а вона, як істинна жінка, сперлася татові на голову і звісила нозі, за які тато дитину тримали, щоб та не беркицькнулася до низу. Бо сидіти спокійно і нерухомо, навіть на шиї, наша дитина просто не вміє)))

Дальше зайшли в середину, де в сувенірному магазинчику купили собі магнітик і ще щось там на згадку.
Потім зайшли безпосередньо в сам храм, помолилися, поставили свічечки за здоров’я. Улька посиділа на лавочці і навіть встигла з неї звалитися з плачами “Няня впаваааа”.
В храмі знаходиться велетенський орган, змонтований в 1856 році. На час будівництва він був найбільшим в Угорщині і мав 3530 труб, 49 регістрів і 3 мануали (що воно таке я не в курсі). Потім орган був кілька разів реконструйований. Востаннє в 80-х роках 20 століття і до цього часу реконструкція так і не завершена повністю. Зараз орган має 85 регістрів і 5 мануалів, планується, щоб регістрів було 146, що зробить його третім по величині в Європі. Розмір труб від 10 метрів до 7 міліметрів. Дуже хочеться його послухати. Чудова музика, напевно…
В середині храм трохи інакший, ніж я звикла. Над алтарем знаходиться велика ікона розмірами 13,5 на 6,6 метрів, яка є найбільшою в цілому світі з числа написаних на цілісному куску полотна (так каже вікіпедія). Присвячена ікона вознесінню Богоматері і була написана венеціанським майстром Мікеланджело Гріголетті. Збоку знаходиться кафедра єпископа.
Люблю в церкві дивитися вверх під купол, це якось так заворожує… Кажуть вся позитивна енергія від богослужінь скопичується під оцим центральним куполом. Особливо гарно і якось навіть містично це все виглядає, якщо сонце світить через вікна під куполом на образи і можна навіть розрізнити ці окремі промінчики світла. 

Багато фото в середині самої церкви не робила… було якось незручно клацати фотоапаратом і порушувати ту особливу атмосферу затишку і якогось такого умиротворіння чи що.
А, ще варто знати, що для того щоб зайти в середину храму маєте бути відповідно одітими: дівчата у спідницях до коліна і закритим верхом, може бути і футболка (в розумінні не короткі топи, щоб живіт і груди були менш-більш прикритими) і чоловіки в штанях, а не шортах. Хоча когось, хто б за цим слідкував, я не побачила, а народ в середині був одітий дуже різношерстно: і в шортах, і дівчата в штанях і спідницях вище коліна… думаю, основне, щоб одяг не був вульгарним і хоч якось відповідав місцю знаходження його хазяїна.
Цікава базиліка ще й в тим, що за 2 євро(здається) з людини можна піднятися вверх на самісінький купол і обійти його по кругу з зовнішньої сторони. Сходи йдуть по кругу і розраховані лише на одну людину. Тому туристів пускають по кілька людей, а вихід з купола зовсім інший, бо розминутися на тих східцях неможливо. Через те, що сходи дуже вже сильно по кругу і здається, що вони безкінечні (я забула порахувати), поки ми вийшли на верх, в мене закрутилася голова і було відчуття пройденого марафону в хто-зна скільки кілометрів. Якби я палила, то після тих сходів обов’язково кинула б=) Ноги болять до тепер. Але вибратися на купол вартує будь-яких зусиль, бо те, що ви побачите обійшовши його по кругу, вартує тих сходів 100 тисяч разів і більше.
І навіть попри боязнь висоти це круто – пройтися по куполу базиліки.
Улька весь час кричала “Ух ти… як кьисьиво!!!” і їй було пофіг на висоту.
Дихання направду перехоплює – чи то від страху, що ти майже на 100 метрів ближче до неба і стоїш на півметровій дощечці з метровою огорожею
чи то від побаченої краси, чи то від одного і від другого вкупі… Там треба постояти, щоб оте все відчути, бо ні словами, ні фотками я того не передам.

Є ще біля базиліки щось таке як  замок, відреставрований, судячи з усього. Ми його оглянули згори і всередину вже не заходили.
Накінець ми поїли морозива, спустилися ліфтом в винні погреби, які є під базилікою і де можна попробувати і купити всякого різного угорського вина, а ще почитати його історію. Є тут і ресторанчик з шведським столом, де можна поїсти, правда цін не знаю. Парковіско (стоянка) є біля самої базиліки і коштує 2 євро за цілий день.
В Угорщині своя грошова одиниця – форінти по курсу в районі 180-300 форінтів за 1 євро, але можна розраховуватися і в євро, правда курс буде не таким вигідним як в обмінниках.
До слова, персонал в базиліці майже весь спікає інглішом, тому порозумітися не проблема. А якщо знаєте угорську, то взагалі))).
Якщо їхати в Естергом, то можна ще заїхати на їхній аквапарк, або в сусіднє словацьке містечко Штурово. Там теж є хороше купаліско. Всього-то переїхати по мості через Дунай.
Поки писала, погуглила, що в базиліці можна було набагато більше всього подивитися і що ми досить всього пропустили. Але то залишимо для оглядин на наступний раз)

Оце все, наразі, ще почитаємось=)
Па-па