Фоторік: листопадове, Улькіні малювалки і трошки збитошного Андрійка:)

З старим новим роком вас всіх!
Я сьогодні буду далі фотозвітити. Листопад в нас був дуже хорошим, осінньо-кольоровим і теплим. А ще почали жовтіти сакури і я знову буду вам показувати, як же вони красивезно жовтіють!
SDC13029
SDC13031
Лянка, як завжди, робила листяний дощик і шурхала листя ногами)
SDC13023
SDC13018SDC13026
Ми навіть на грилювачку вибралися. На Шіклош. Це така висока-висока гора близько Левіц. Звідти просто шикарні краєвиди. Деякі фото, правда, ще з весни

SDC11471
SDC11472
SDC11475
А ще є отакі от “сходи в небо” з маленьким оглядовим майданчиком нагорі. Я тільки разок туди вилізала, страшно спускатися, там така висота і враження, що під прямим кутом майже.
SDC11465
SDC12985

А ще я давно хочу розказати вам про Улькині малювалки. Думала окремим дописом то зробити, але так як листопад мало фотографувався, доповню його Уляськіними малюваннями.
Отже, ви всі вже в курсі, що Лянка любитель щось малювати. Любов до карлюкання в неї присутня від самого початку – ото навчилася тримати олівець в руках, зрозуміла, що воно таке і всьо, дитина має хоч одне постійне захоплення. В Словаччині вона вже третій рік ходить на малювання і вони там не тільки малюють;)
Від початку і, практично, до тепер Ульку не дуже бавить колір. Який олівець вхопить, тим все і малює. Правда, десь так з 4,5 років почала трохи свої малюнки розфарбовувати, але то якось не дуже їй цікаво, так бачу. Розмальовки всіляки не дуже їй цікаві теж, але от вчора попросила купити їй “Барвистий світ”. Як не передумає, то куплю в Україні за 70 чи скільки там гривень, бо якось мені не дуже хочеться платити 10-12 євро за словацьке видання.
А ще я так замітила, що Ляна майже у всіх випадках малює тільки щось таке, що десь бачила вже намальоване. Тобто – малювати “з натури” їй не хочеться, каже, що не знає як. Намалювати щось вигадане, з власної уяви, так би сказати, їй теж не хочеться. Хоча, як прийде на неї настрій, то таке повимальовує:)
Але і тут є нюанси: Улька каже “я не знаю як“, а тоді просить “покажи!”. І от якщо їй показати покроково як щось намалювати, то вона намалює практично що завгодно.
А ще за малюнками дуже добре відслідковувати душевний стан дитини, я би сказала. Був в нас період, коли все мальоване було сумне, мало неусміхнені личка і були “такі злі, бо їх зачарувала відьма” або “сумні, бо були нечемні” або “бо вдарилися, бо загубили корону чи щось інше…”. Дякувати Богу, зараз всі позитивні і усміхнені)))
За своїми малюнками Улька часто вигадує якісь зовсім неймовірні історії, і любить малювати “за мультиками” чи “за книжками”.
Ще одна фішка – Уляська любить малювати сердечка: самі по собі, з очима і посмішками, і по центру грудей в котиків, дівчаток, мами, ангелика і так далі. А потім приносить мені той загорнутий папірчик і каже, що то мені прийшов лист. Коли я його розгортаю – бачу сердечко і вона зразу така пояснює “мама, то для тебе селдецко, то означає, що я тебе люблю“))).
Не так давно в Улькиних малювалках появилася ще одна особливість. Коли вона кимось незадоволена чи на когось зла, то малює ту особу, а потім її закреслює-закарлюкує. Ну наприклад, я не дозволила подивитися мультик і вона, хоч і не завжди, але деколи супиться і каже “мама, ти зла! я тебе зала наквеслю(=накреслю, словацькою “намалюю”), і так замалюю! певеклеслю!!!” чи “Андійко! шо ти накоїв! звий хвопчик!  мама, Андійко звий! я його зава поклеслю!”
Щоб ви розуміли ситуацію до кінця, слово “злий” Улька вживає не в українському розуміння значення цього слова. Просто словацькою zly, zla – це щось на зразок українського “недобрий, недобра” і навіть десь трохи “поганий”. Я так думаю, Улька тут має на увазі “неправий, неправильний”, бо ж робиш щось, що їй не подобається.  Про деякі ситуації вона теж каже, що то зле, наприклад, коли хтось викине сміття під ноги, вона зразу коментує, що то є зле смітити. Ну, думаю ви розумієте. І от я думаю, то добре чи не дуже, що дитина в такий спосіб “виливає” свої негативні емоції. Як думаєте?
Ну і власне самі малюнки, які я була назбирала по хаті і вчепила на стіну. Лянусі то було приємно і вона всім показувала свої малювалки))) Це – загальний вигляд:
SDC13000
Є трішки клеєного з паперу і з Нравок дещо, а отой котик вгорі то перемальований з готової картинки на кальку і так приклеєний. Робила на малюванні.
Ну, і дещо зблизька: оце наша сім’я:
SDC13002
Це мама (чомусь завжди з великою головою) і котик, яких Улька почала повально малювати в усіляких можливих позах після того, як намалювала на виставку Цукрика, і Улянка. Автопортрет можна сказати)))
SDC13008 SDC13001 SDC13005
Вчилися малювати коровку (ота з сердечками – моя, здається), тим більше, що в нас на столі є клейонка з кумедними коровами. Потім пішли варіації на тему баранчика:) Баранчику я тільки роги і вуха обвела жирнішим “шрифтом”)))
SDC13011 SDC13012
А це перед морем ми трохи обговорювали нашу поїздку, дивилися відео і картинки про море в інтернеті. Уляська ж ніколи не була на морі і не дуже знала, що то таке, хіба з мультиків. В дитини пішла морська тема:
SDC13006 SDC13004 SDC13007
Ну і шедевр, як на мене! Це вже в Хорватії після першого дня я запропонувала Лянці намалювати море, і вона зразу така “я не знаю як, покажи”. І ото я ручкою з однієї сторони альбому малювала як небуть море, а вона з іншого боку олівцями повторювала:
SDC13009

Ну і ще на десерт трохи шкодливого Андрійка. Це була плекана мною аж цілих два тижні котяча трава для Цукрика. Цукрик теж офігівшими очима спостерігала все те неподобство. Тільки Андрійко залишався спокійним і впевнено та методично доводив діло до кінця:
SDC13050 SDC13049 SDC13046
SDC13047

Оце і все, ще почитаємось:)

Advertisements

Моя весна…

Ніколи не орієнтуюся на календар … мені якось пори року змінюються за настроєм. От зима в мене цього року була з жовтня до 20 січня – бо був різдвяний настрій. А сьогодні в мене вже весна, бо саме сьогодні мені весною запахло)))
В Левіце день тому падав густий лапатий і просто казковий сніг, і це при +5 тепла на вулиці. Падав цілий день, а на вечір пішов дощ. Тому вчора ми гуляли мало, але ефективно: за пів години обходили всі калюжі навколо будинку і мокрі, але дужжжжеееее щасливі пішли додому. Для ясності уточнюю, що калюжі, а також надійність черевичок і моє терпіння міряла Уляна. Читати далі