Виставка живих метеликів і ще багато іншого:)

А Львів все таки змінився… Вчора мала таку собі повільну прогуляночку центром Львова, просто ходила, все роздивлялася, фоткала… майже як туристка:)
Знайшла парочку хороших закладів і цікавих магазинчиків, а ще втрапила на виставку живих метеликів! Але все за порядком:
Значить так, надибала дуже цікавий магазинчик “Монпасьє”

на вул. Галицькій з усілякими прибамбасами для власноручного створення прикрас і біжутерії і ще всякого іншого, до чого тільки дофантазуєтесь: ціла купа намистинок, ґудзиків, бісеру, защіпок, ланцюжків, квіточок, вовни для валяння, заготовок до браслетів, обручів, сережок і ще всього такого різного. Реально величезний вибір! Я для свого в’язаного кота там очі придбала – дві зелені скляні намистинки з венеціанського скла чи якось так… за 8 грн., трохи дорогувато (але ж мій котяра буде мати суперські очі!) Може то магазинчик і не новий і всі про нього вже в курсі, але я його там побачила вперше, і дуже він мені сподобався, так що хто там кохається в рукоробних прикрасах – загляньте, може щось і вам там “впаде до ока”)))

Дальше, на тій же вулиці, втрапила до такого трохи незвичного закладу під назвою “Комуна”. Заклад дуже навіть цікавий: щось типу інтернет-арт-кафе. Там платиш за час перебування, а всім, що в закладі є користуєшся як би безкоштовно. А є в закладі купа всього: столики з дуже затишними кріслами-подушками, мольберти з аркушами паперу де прямо отак стаєш і малюєш, і книжки для читання… ну і столики з комп’ютерами. А ще окремий столик з кавами-чаями-печеньками і ще чимось, з чого можеш собі піти і зробити канапку, наприклад. А ще сюди можна взяти їдзення з собою. Проводяться в закладі, час від часу, всякі заходи, як то: турніри з настільного футболу, гра в мафію, кінопокази, якісь мистецькі курси. До речі, самі можете собі там організувати якусь презентацію чи зібрання і запросити на нього друзів. Дуже затишне, як на мене, хоча я там просто так пройшлася подивилася і нічого не зафотила(. Маю на меті піти туди посидіти трошки детальніше і щось потворити… помалювати чи що?… Шукаю компанію, так що зголошуйтеся)))
А, мало не забула, є там таке явище як буккросинг – якщо приносиш їм якусь книжечку (не матиматику за 5 клас))), бажано з сучасної літератури, одним словом – щось цікаве, то можеш її обміняти на щось з їхньої бібліотеки, або ж виміняти на пів години безкоштовного часу. І ще там дуже привітний обслуговуючий персонал.

Потім обійшла всі сувенірні магазинчики на площі Ринок, де завжди одне і те ж, але знайшла отаких от симпатичних кицьок

От, по тому я попала в Львівську копальню кави – де каву видобувають як корисну копалину прямісінько з-під площі Ринок. Як тільки заходиш, то відразу бачиш під стіною цілі мішки з кавовими зернами. Дальше в кутику каву смажать, а в іншому мелють і продають. Тут можна купити кави, яку п’ють тільки під дощ, або для закоханих, або ранкову, обідню чи вечірню(назви кави просто суперські). Кавовий дух стоїть просто неймовірний. Дальше можете спуститися в шахту, де ту каву видобувають, вийти у внутрішній дворик-кав’ярню і попити кави прямо таки тут, на місці. Ще там можна купити всякого різного до кави: кавові млинчики, кавові горнятка, кавові іграшки, кавові подарункові набори, банки на каву, чайнички, кавові свічки, спеції до кави і ще ще ще…І персонал, знову ж таки, вельми привітний, все покажуть, все розкажуть;)

Дальше, в цій же копальні, є магазинчик, типу як сувенірний, з українською вишивкою, футболками, іграшками, магнітиками, листівками з виглядом Львова і не тільки. А ще там часто, прямо таки на гуцульських плетених коцах, спить великий сірий кіт. Шкода, сьогодні його там не було, але одна з продавчинь сказала, що то не кіт, а кицька, і що десь вона пішла у своїх котячих справах, а може і четверо діток своїх годувати))). Ой, забула спитати, як ту кицьку звати (зате є привід навідатися туди ще раз)))

І на сам кінець прогулянки попала я на виставку МЕТЕЛИКІВ, живих!!!. Виставка в італійському дворику проходить на третьому поверсі, і хто має можливість обов’язково сходіть! Ви будете в захваті! Чесно-чесно. Я думала, що метелики там будуть в банках чи терраріумах, ну, в цілому десь закриті під склом. Але уявіть собі, коли я зайшла в невелику кімнатку, всю заставлену орхідеями і іншими квітами, і з цілою купою здоровенних різнокольорових метеликів.

Я вчора вибралася в яскравопомаранчеву сукенку – то як тільки я зайшла в кімнатку, метелики нагло почали на мене сідати.

Відчуття незабутні – коли на тебе сідає здоровенний метелик і починає повзати по руці (дуже лоскітно, до речі) це так прикольно)))

Все про метеликів вам розкаже привітний хлопець Олег. Цей метеликознавець може посадити вам на волосся чи руку якогось з метеликів, чи просто довгою лінійкою зняти метелика з якогось далекого кутика, щоб можна було роздивитися ближче.










І якщо на вас сяде метелик, то він (не метелик, звичайно ж) обов’язково скаже щось на зразок “Ой, то той метелик, що кусається!” чи “Ой, то той метелик, що п’є кров!”))) Бадьорить, я вам скажу, дуже))) Бо, може, то і не жарти зовсім.
А ще, за склом, в такому собі метеликороддомі, висять лялечки і кокони різних кольорів і розмірів. І якщо пощастить, то маєте можливість стати свідком, як з лялечки вилуплюється новий метелик.

На окремому столику для метеликів влаштовано їдальню

Деякі метелики трохи потріпані, але так як більшість наявних метеликів живуть дуже мало, бо так їм відведено природою, вони щодня оновлюються нововилупленими)

Дальше я ще вступила в Дзигу, але там була виставка чорно-білих фотографій, які мені не дуже запам’яталися, то ж писати про них і не буду.
Гарний все таки Львів… і цікавий, навіть в понеділок можна знайти для себе цілу жменю чогось нового і щенебаченого і дуже позитивно провести день, чого і вам усім бажаю! Цьом:)