Фоторік: Хорватське літо: Море Прімоштень

Ну, привітик всім. Я знову на звязку і буду вам дорозказувати про Хорватію. Буде трохи тексту і море фоток про Море)))
Як я вже писала раніше, хорватську відпустку ми розділили на Плітвицькі озера і на Море. І якщо з озерами ще було все менш-більш вирішено наперед, то про море в нас було відомо тільки те, що ми хочемо на море))) Ми просто після озер всілися в машину і поїхали в напрямку моря. І отак з вікна дивилися на краєвиди, де нам більше сподобається (там автобан йде практично попри море і все дуже гарно видно). Ігор приблизно знав куди можна поїхати, але ми чомусь вирішили зупинитися в тому містечку, яке нам найбільше приглянеться по дорозі.
IMG_20150823_162747

IMG_20150823_150334

IMG_20150823_152144

IMG_20150823_152203

IMG_20150823_152530

IMG_20150823_152706

IMG_20150823_152731
Окремо хочу згадати про дорогу: вона дуже кльова, можна просто отак їхати і їхати і милуватися безкінечно, гори, море, гори, море… містечка і села, і тунелі, багато тунелей, а ще будиночки маленькі акуратні і купа невідомих рослин))) Дороги засаджені олеандрами, які якраз цвіли, пальмами, соснами… ех… кльовезно так. На вїзді на автобани видають талончик, на виїзді за тим талончиком платиш за дорогу. Все культурно і цивілізовано.
Ну отак ми їхали і їхали і таки заїхали в Прімоштень – таке невеличке містечко біля моря, про яке Ігор чув, що там непогано.
IMG_20150823_163358Залишили машину на парковці, взяли дітвору в руки і почалапали вуличками шукати собі житло. Таке враження що всі будиночки то апартаменти для туристів, бо іншого чогось, що би не здавалося в оренду я жодного разу й не бачила. Житло знайшли швидко, поскладалися і ще на вечір чкурнули на море. Оце вуличка і будинок, де ми жили. Мене взагалі найбільше (крім моря, звичайно) потішили оті будиночки з каменю, ламані і неправильної форми, зі сходами і терасами, і вікна деревяними ставнями закриті… казкові якісь такі…
IMG_20150824_170547 IMG_20150824_170630
Я і Море: Море вражаюче! Море дивовижне! Море неймовірне! І таке чисте що аж не вірилося. В мене була перезагрузка абсолютно всього “що я знаю про море”))) Ну бо такого моря я навіть не уявляла собі. І таке блакитне блакитне, ммм…. Трохи незвичні пляжі з камінцями, але такий пляж цікавіший, – можна ті камінчики розглядати до безкінечності)))
Ігор і Море: кльове, треба було вудки брати)))
Андрійко і Море: урааа!!! скільки води багато! Брррр, вона зимна! І хвилями камінчики по ногах бють… ліпше посиджу на березі і побавлюся камінчиками. І втечу кілька разів від мами з татом. Хочу пити. Хочу їсти. Кладіть спати….))))
Улька і Море: ого який великий басейник! Всьо, я тут буду жити. Камінчики можна в воду кидати? Давайте їсти. А коли ми знову підем в той великий басейник? Я не хочу додому. А ми завтра ще сюди прийдемо? А можна морозиво? І піццу?  А на батут!
Це якщо коротко враження наші охарактеризувати, але загалом було так: перші дні погода була не дуже сонячна, трохи хмарилося, але то вийшло навіть на краще, бо ми не погоріли а так по трохи звикли до сонця. Десь так на третій день в Андрійка виявилася алергія на сонце ( Тому він сидів на березі з голою дупою але в футболочці і бавився камінчиками. Часами залізав в воду по коліна і все. Улька море зацінила найбільше, але вперто називала його “великим басейником”)))
IMG_20150824_104651 IMG_20150824_104826 IMG_20150824_110732 IMG_20150824_115622 IMG_20150824_132651 IMG_20150824_154613 IMG_20150824_154643 IMG_20150824_194918 IMG_20150824_195033 IMG_20150825_121657 IMG_20150825_121959 IMG_20150825_122129 IMG_20150825_123436 IMG_20150825_123509 IMG_20150825_124545 IMG_20150825_125047 IMG_20150825_193347 IMG_20150828_095713 IMG_20150828_095906 IMG_20150828_105220 IMG_20150828_110822 IMG_20150823_175929 IMG_20150823_180043 IMG_20150823_180303
Море морем, але саме містечко теж було дуже цікавим і дуже красивезним. Оті всі будиночки з каменю, апельсинові сади, інжир і оливкові дерева попри дорогу, сосни на пляжі і білки на пальмах… А ще сувеніри і чудове деревце Богуміла, оте фіолетове, яке в кожному дворі росте. Враження якоїсь казковості і нереальності…
Це Улька шоколадне морозиво їла))) морозиво сама шоколада була)))
IMG_20150824_104518
А це спуск до пляжу через такий от сосновий лісочок
IMG_20150824_164143

Ну і Богуміла висотою в будинок
IMG_20150824_165435 IMG_20150824_165614 IMG_20150824_165741 IMG_20150824_165828 IMG_20150824_165834 IMG_20150824_170159 IMG_20150824_170400 IMG_20150824_170446 IMG_20150824_194638 IMG_20150825_122257 IMG_20150825_122522 IMG_20150825_122617 IMG_20150825_122627 IMG_20150825_122708 IMG_20150825_122753 IMG_20150825_123000
Отакі от сувенірні будиночки мені дуже сподобалися, тож з сувенірних назбираних на морі каменюк хочу зробити щось таке подібне
IMG_20150825_125841 IMG_20150825_125907 IMG_20150825_130041
IMG_20150827_001234 IMG_20150828_191156 IMG_20150828_191802 IMG_20150828_191837 IMG_20150828_191921 IMG_20150828_192711
Хочемо ще, кажуть на острові Крка неймовірно гарно, може, дасть Бог, наступного літа туди поїдемо;)

Advertisements

Фоторік: Хорватське літо: Плітвицькі озера

Привітик всім!

Опробовую новий сайтик, я ще й сама його як-би робила, тож як будуть якісь неточності чи зауваження – пишіть, буду виправляти)
Ну що, в мене стільки всього назбиралося написати, а найбільше книжковражень, але давайте я завершу мій літній фоторік. Третю частину нашого літа, найкоротшу, але з найбільшими враженнями, ми провели в Хорватії. Як я вже згадувала, на морі ми не були дуже і дуже давно. А Хорватія якби поруч, машиною по автобані раз і заїхав. А ще мене дуже манили Плітвицькі озера. От дуже-дуже хотіла їх подивитися.
Значить так, про ХОРВАТІЮ: саму поїздку не дуже сильно планували. Було два пунктики, де ми хотіли побувати – Озера і Море. З того і виходили при виборі маршруту. А ще погортали хорватського розмовника, подивилися основні слова привітань і прохань хорватською. Трохи кумедна мова як для українського вуха, але дуже прикольна. От “прошу” хорватською звучить “молім”, “дякую” – “хвала”, а “морозиво” – “сладолед”))) Але в цілому порозумітися можна. І ще така особливість – весь обслуговуючий персонал, від власників, офіціантів і навіть прибиральниці розмовляють англійською. Але українську і словацьку вони теж менше-більше можуть зрозуміти.
Отож посиділи ми з коханим чоловічком пару годинок в інтернеті і забронювали якийсь пансіонат біля Озер. Дітиська дорогу відбули добре, трохи спали, трохи зупинялися побігати і пообідати, але на вечір були вже на місці. Переночували, а зранку поснідали і на Озера.
А далі, зважаючи що цей один тиждень літа вражень і фотографій назбирав більше, ніж ціле літо взагалі, то фотозвітити буду двома дописами. Цей про Озера, а наступний буде про Море:)

ПЛІТВИЦЬКІ ОЗЕРА. Це такий національний парк в Хрватії, і якщо будете їхати на море, то при можливості не пошкодуйте собі одного дня вділити на ці озера. Бо то краса неймовірна. В мене було стійке враження, що це якась компютерна графіка, бо уявити собі, що ця краса реально існує в світі, було важко, навіть попри те, що я цю красу споглядала на власні очі.
Озера дивовижні. Про них важко розповідати, їх просто треба побачити. Я тільки поділюся нашими фото(хоч вони і не зовсім якісні, і передати тієї всієї краси все одно не можуть, але…) Ми пройшлися тим найкоротшим маршрутом на 3-4 годинки (бо є і довші і навіть на кілька днів з ночівлею), з дитячим візочком і дітьми, відповідно. Було не аж так важко, хоча деколи той візочок приходилося в руках нести. Дуже там вузенькі ті стежечки, так що варто брати з собою змінний одяг, бо булькнути з тої стежечки в озеро то дуже нехитре діло. І ще – такої блакитної води в озерах я не бачила! І отой неймовірний блакитний колір на фотографіях зовсім не фотошоплений. Вони реально настільки блакитні! Наразі – Плітвицькі озера то найкрасивіша річ, яку я бачила за своє життя))) Маршрут був так розпланований, що спочатку ми пройшлися низом біля самих озер, а вони такі різні! І багаторівневі: одне озеро маленькими і не дуже водопадиками переходить в друге, а те друге в третє… Потім паромом ми переплили велике озеро на інший бік, там автобусом трохи проїхалися і ще прогулялися верхом озер. От з того верху озера як на долоні. І від того аж в голові паморочилося. Самі дивіться:
IMG_20150823_104850

IMG_20150823_105651

IMG_20150823_111749

IMG_20150823_132132

SDC12380

SDC12394

SDC12400

SDC12406

SDC12412

SDC12416

SDC12419

SDC12433

SDC12436

SDC12445

SDC12448

SDC12460

SDC12474

SDC12484

SDC12496

SDC12505

SDC12511

SDC12518

SDC12523

IMG_20150823_102400

SDC12530