Книжки як ліки або Маленька паризька книгарня

Інша назва цієї книжки авторства німецької письменниці Ніни Джордж – “Лавандова кімната”, але “Маленька паризька книгарня”, як на мене, тут більш доречна, адже в цій книгарні живе, працює і подорожує головний герой. Та-та, книгарня знаходиться на річковій баржі, а Жан Одинак разом зі своїми книжками пускається в річкову подорож Францією.
Українізували “Книгарню” видавництво Наш Формат та перекладач Ольга Захарченко і вийшло це в них дуже добре. Книжку приємно взяти в руки і ще приємніше читати, так що від мене, як читача – велике їм дякую:)

Маленька паризька книгарня
Enter a caption

Дуже лягла мені ця книжечка на душу, так би сказати. Тут нема екшену як такого, події відбуваються повільно, розповідь ведеться розмірено і навіть дещо ліниво, я б сказала… але книжка зовсім не нудна! Має свій особливий настрій, читається легко і це ж книжка не тільки про кохання, втрату, пошук себе, мандрівку Францією на баржі, це ж книжка про книжки, тому вона апріорі кльова і має сподобатися таким книжковим маньякам як я;)
Інтрига зав’язується вже на першій сторінці, де симпатичний молодик 40-ка років Жан Одинак обіцяє віддати сусідці зайвий стіл і йде за ним в кімнату, в яку не заходив 21 рік. Більше того, – двері в кімнату “замуровані” шафкою з книжками. Тож  до тих дверей ще требе добратися і при цьому вигорнути цілу купу цікавої літератури, яку авторка не полінувалася згадати поіменно;) І от читачу, природньо ж, одразу стає цікаво – що ж там такого сталося 21 рік тому, що дорослий дядько не наважувався, а точніше – просто боявся заходити в кімнату так довго? І ще питання, чи зайде? А якщо зайде, що там буде крім вже згаданого стола?
А сусідка, в якої нема стола, дуже навіть симпатична і пробуджує “щось” в душі місьє Одинака, то ж сюжетно картинка ніби то і намальовується в прогнозованому “любовному” напрямку, але потім авторка витягує з шухляди того самого позиченого стола непрочитаний Одинаком лист 21-річної давності. І сюжетна лінія з любовної зразу перескакує на трохи пригодницько-філософський тревелог, бо Жан на своїй книжковій баржі вирушає в подорож річками Франції, щоб зустрітися з привидами минулого, побороти свій страх і наново відчути смак до життя.
DSCN3191Якщо розказувати про книжку трохи з іншого боку – тут буде багато Франції, французької їжі, книжок та їх авторів, як справжніх, так і вигаданих авторкою. Буде про одне кохання на все життя, про кохання до двох чоловіків одночасно, про кохання настільки сильне, що ти готовий ділити свою кохану з іншим, аби не втратити її взагалі, чи не готовий ділити… про гордість і страх майбутнього, про вигадані надумані страхи і те, як сильно вони можуть спаскудити життя (це я до того веду, що страх майбутнього здебільшого дуже руйнівне почуття для людини).
За враженнями – книжка як літній спекотній день: хочеться залізти десь в тінь і помалу, сторінка за сторінкою, розмірено читати і просто насолоджуватися книжкою. Зізнаюся, головний герой часом трохи мене дратував своєю поведінкою, але я його розуміла, розуміла чому він чинить так, а не інакше. А ще книжка, тобто авторка, і здивувала під кінець читання, і розчарувала…
Здивувала кінцівка – наполовину передбачувана, але не зовсім і список згаданих в тексті рецептів, як кулінарних, так і “книжкових”.
DSCN3194Розчарувало, і навіть дуже, те – що кілька згаданих цікавих книжок і авторів … авторка вигадала:( а я вже розігналася їх читати…

В цілому, книжку раджу – вона просто приємна і свою дозу книжкового задоволення ви точно отримаєте, а ще трохи прогуляєтеся Францією;) Ну хіба що ви сподіваєтеся шаленого розвитку подій і крутих поворотів долі, то тоді вам може бути трішки нудно.
DSCN3190
А ще, як тільки на балконі зацвіте лаванда – робитиму лавандове морозиво за рецептом в кінці книжки, так що чекайте від мене ще й кулінарного відгуку на книжку;)

Ну і трохи цитат на завершення:)
“Спогади – як вовки. Не можна загнати їх у клітку і думати, що ти їх позбувся.”
“-Мені треба ще трішки поплакати. Інакше я потону. -Іноді плаваєш у невиплаканих сльозах і можна потонути в них, якщо тримати їх у середині”
“Вкрай неправильно вважати, наче книгарі опікуються книжками. Вони опікуються людьми.”
“Ніщо так не охолоджує гнів, як добра книга жахів, де кров просто струменить із кожної сторінки.”
“Читання – це безкінечна дорога. Це довга, точніше нескінченна подорож, що робить людину терпимішою, більш люблячою і добрішою.”
“Настав час вирушити на південь, аби дихати по-новому, побачити море і знову поцілувати чоловіка. Господи, мені вже скоро шістдесят. Я вступаю в розквіт свого життя”
“Книги можуть багато, але не все. Ми маємо переживати щось важливе, а не читати про це. Я мушу… випробувати свою книгу на власній шкірі.”

Па-па, весна закінчується, ЯкабуБінго Spring закінчується, тож мене знову буде багато з книжками;)

Advertisements

2 thoughts on “Книжки як ліки або Маленька паризька книгарня

  1. halcja 30.05.2017 / 19:30

    Цікаво.. Люблю, коли в книгах пишуть про інші книги та їжу. 🙂 Пішла на гудрідс, щоб додати, а виявляється книга вже в моєму списку “прочитати”. х)))

    Вподобано 1 особа

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s