Про поличку совісті або “що б такого почитати?”

Я є! Я повернулася! Привітик, люди!
І ясна справа, що почну з книжкового, а потім поділюся враженнями про словацьку школу, Улька ж вже “первачка”:) Тільки фотографії школи дороблю;)
А про книжкове – давайте побалакаємо про загальне: про вибір книжок для почитати і про ще непрочитані книжки, які ви вже купили і які от стоять вдома на поличці і докірливо на вас дивляться з німим питанням “коли ж ти мене прочитаєш?” Давайте побалакаєм про так завну “поличку совісті”.
Почну з того, що в мене не те що поличка, в мене ціла етажерка совісті, бо куплених і ще непрочитаних книжок в мене не мало – не багато, а всього то якихось 73 штуки + ще парочка в Києві в сестри чекають. Ну і мені, ясне  діло – мало, тому є ще + 3 книзі взяті з бібліотеки=)))
dscn2370Ну і куди ж без Цукрички? Вона ж не пропустить жодну книжко-фото-сесію:)))

Отака от етажерка… я реально не уявляла маштаби наявних книжок, поки не вискладала це все на одну купу. Після цього зареклася купляти нові, поки не прочитаю всіх наявних хоч на половину, але витримала десь так з місяць. Як на зло – всюди всілякі акції, знижки і якраз на ті книжки, які я дуже-дуже хочу! І то ще навіть не передріздвяний ажіотаж;)

Книжки в шафі різні: і жанрово, і за мовою, і за історією того, як вони там опинилися.
На столику біля ліжка, ті що під псом, – книжки, які я зараз активно читаю. Та, всі десять. Там ще Ляля Яцека Денеля є, вона носиться в сумці на випадок “почитати” в черзі чи коли дітей треба чекати під класом. Але так бачу, що Ляля  настільки особлива книжка, що не терпить конкуренції і поспіху. Тому на грудень планую відкласти все інше і почитати тільки Лялю, з початку і з олівцем, там же такі кльові думки на “цитати” є!
dscn2377Останні кілька днів найактивніше читається Привид опери Леру – я просто в захваті і від стилю, і від перекладу і від сюжету.
З Урбінівських книжок, крім Лялі, ще знайшовся Маленький апокаліпсис (загубила в хаті під час ремонту) геніального Конвіцького і Велика книга почуттів Касдепке. Цю ми з малою ніяк дочитати не можемо, бо Улька зависла на кількох почуттях і ми часто перечитуємо розділи про сум і про злість і про радість.
Дві книжечки нехудожнього спрямування: Як любити дитину Корчака і Бог ніколи не моргає Регіни Бретт. Про бога книжечка теж недавно знайшлася, бо була разом з Апокаліпсисом.
Дочитую взяте в бібліотеці(втретє) Ожинове вино від Джоан Гарріс. Це моя най-най-най авторка, хочу прочитати все-все, написане нею. Добре, що словаки багато книжок переклали, а то українізовано  завдяки видавництву КСД тільки Шоколад (і кажуть, невдало та з помилками).
Велике розчарування від КСД Куди приводять мрії авторства Ричарда Меттисона(ну чому? ну чому не РІчарда МетІсона, якщо ім*я автора англійською Richard Matheson:(
Я так хотіла цю книжечку, а вона така неякісна…, і сама книжка, і переклад, і редактура, що десь на середині я остаточно розізлилася і перестала читати. Особливо мене дратує переклад імені головного героя як КрИс, а не КрІс, це при тому що англійська мова взагалі не має такого звуку як “и”. Не знаю, чи то такі нові правила перекладу чи що, але мені то страшенно дико виглядає. При цьому автором попередньої книжки цього ж автора від КСД Я – легенда зазначений РІчард МетІсон, що звучить набагато природніше. Але … там якраз з середини починається найцікавіше, так що готуюся морально  до нових ляпів, бо ж хочу дочитати.
Зовсім недавно розпочата Їсти. Молитися. Любити. За настроєм зовсім не як фільм, якась більш серйозна, як журналістське дослідження і просто експеримент, чим, власне, вона, за великим рахунком, і є. Але цікаво.
Ну і трохи закинута книжечка французького автора Ромейна Пуертоласа Про дівчинку, яка проковтнула хмару завбільшки з Ейфелеву вежу. Дуже легко читається, правда, я ще не розібралася в жанрі, але точно вже знаю, що куплятиму всі наступні книжки Пуертоласа.
dscn2374Саме тому я не встояла перед ще одною книжечкою цього автора – Незвичайна подорож факіра, замкненого в шафі з ІКЕЯ. Абсолютно не уявляю про що вона, з такою назвою, тим більше:)
От, далі своєї черги чекають трилогія про Бріджит Джонс. Дасть бог дочекати, думаю першою частиною розпочати 2017 книжковий рік, а далі буде видно. Заодно і фільмик перегляну. Я ж фанатка Бріджит як персонажа, а Рене Зелвегер в цій ролі просто божественна.
Маленька паризька книгарня, Знахар та грубецька книжка Ремарка настроєво, поки що, підходять мені на лютий-березень. Знаю, захочеться почитати чогось романтичного, про високі почуття і людські долі.
Щось середнє між художньою та нехудожньою книжкою Мій приятель пінгвін та Макявеллі радить мамам. Перша про пригоди дядька, який врятував пінгвіна, друга з гумором на мамську тематику. Купила, бо була на акції і мала яскраву обкладинку.
Страшенно голосно і неймовірно близько Фоєра та Елегантна їжачиха Барбері потрапили до мене в книжкову шафу завдяки розрекламованості і хорошим відгукам. А про їжачиху ще й через дивну назву. А ви знаєте – я любитель книжок з дивними назвами;)
Давненько маю Замок в Піренеях Гордера. Після Помаранчевої дівчинки, яку я перечитувала багато разів, захотілося познайомитися з автором поближче і почитати ще щось. Тому Замок купила в когось “з рук” без питань про що книжка. Минулого літа навіть почала читати, але якось дуже важко читалася і я закинула. Хоч там той самий затишний Гордер що й в Дівчинці.
Трохи класики в маленькому дешевому варіанті в мяких палітурках. Але якісних – не розсипалися після першого ж читання. Купляла минулого літа по 30 гривень. З такою ціною в Книгарні Є вигребла все що було цієї серії: Джером, Гаскел, Гарді, Генрі… назви книжок не дуже відомі, але чомусь впевнена, що це буде неймовірно захопливе читання. Ну і двійко книжок Остін. Після Гордості та упередження дуже захопилася авторкою, та й вікторіанською літературою в цілому, але з наступними книжками, здається, трохи її перечиталася. Оці дві вистоюються і чекають на відповідний настрій:)
Кульбабове вино Бредбері – це моє особисте зачароване коло. Я цю книжку останні років 7-8 читаю, починала читати безліч разів та так ще й не дочитала. Не знаю чому – книжка неймовірна, але кожного разу знаходиться щось, що “не дає” її дочитати. Аж лячно вже за неї братися.
Є ще одна книжечка молодого українського автора А.Чеха – Цього ви не знайдете в Яндексі. Здається, я її так і не дочитаю. При першому знайомстві мене дратувала надмірна кількість матюків і дуже вловлювався якийсь підлітковий максималізм написаного… може то просто книжка втрапила на не дуже хороший мій настрій, якось спробую почитати ще, хоче й не впевнена, що перше враження зміниться.
Наступна поличка – книжки детективно-містично-фентезійно-моторошного і наближеного до цього спрямування.
Вdscn2373сім відомий Щиголь Донни Тарт – книжку взяла почитати в рамках обміну книжками з коліжанкою, а з відгуків знаю, що читати варто.
Збірка оповідань Едгара По – дещо вже прочитане, але не все.
Детективчик Зерно правди З. Мілошевського. З відгуків знаю, що це дуже-дуже хороший автор і книженція теж.
dscn2042В нас в Левіце щоліта в парку виставляють будку з книжками: така собі літня виїзна бібліотека. Книжки ніхто не пильнує, приходиш і береш почитати яку хочеться. Можна взяти собі, як каже Улька, – навіки, якщо залишити в замін якусь іншу книжку. Цього року виміняла парочку книжок: Брати Сістерс від Патріка де Вітта та В пустелі і джунглях Сенкевича. Має бути цікаво, особливо цікаво почитати Сенкевича, а то крім Камо грядеш , яка мене свого часу дуже вразила, більше нічого так і не читала.
Трилогія від Кейт Мосс Святилище(Могила), Лабіринт та Цитадель – історико-детективно пригодницькі романи. Читала відгуки – пишуть, що неймовірно цікаві книжки. Купила, бо книжки були на суттєвій знижці.
Далі куплені на акціях і просто так, бо назва сподобалася Читач з поїзду о 6-27 авторства француза Дідєрлаурента (ніколи не чула про такого автора, пишуть, що це його перша книжка попри числені нагороди за коротку прозу) та Торговець книжками авторства Марка Пріора. Перша про те, як легко зіпсувати життя людині давши їй всього навсього невдале ім*я, друга – детективчик.
Досі невідомий мені твір Жюля Верна Морський монстр. Колись, в шкільні часи, я зачитала наявні вдома книжки Верна до дір, тож цікаво як читатиметься Верн в дорослому віці.
Ще одна книжечка словацькою мовою – детективчик Тоді в лісі Тані Френх чи то Френч. Починала читати, але щось закинула.
Ну і цьоголітній книжковий улов у Львові: книжки мого дитинства про Чарівника Земноморя від Урсули Ле Гуін, всі чотири(я навіть і не знала, що їх чотири, бо мала книжку з двома першими частинами російською мовою) та ще й українською! Дякувати маю зе те Олександру – директору Книгарня№1 в Києві, який їх мені знайшов і відправив:)))
Поштамт Чарльза Буковські – про що книжка не заглядала навіть, взяла, щоб познайомитися з автором, про екстравагантність якого багато начиталася.
Лемберг, під знаменами сонця авторства А. Хоми – щось про Львів. Почала читати, але книжка з першого разу не пішла, то чекає кращих часів.
Остання непрочитана книжка Дена Брауна Втрачений символ. Колись, після Коду да Вінчі та Янголів і демонів я так захопилася автором, що маю всі його книжки. З кожною прочитаною книжкою зірка геніальності Брауна в моїх очах потрошки гасне, бо ж все, по великому рахунку, дуже подібне за сюжетними лініями, але тут вже просто звичка – читати Брауна і все:) Як я колись десь коментувала, що прочитав 1 книжку Брауна = прочитав всі книжки Брауна.
Ну і Мексиканські хроніки Кідрука – також не знайшовся мені на них відповідний настрій. Чекають.
dscn2375 dscn2372Ще одна поличка – поличка з дитячою та трохи нехудожньою літературою.
Це трохи книжок на мамсько-дитячо-духовну тематикукласика в світі такої літератури Дети с небес Грея, Виховання без травмування Горбунової, Брати-сестри без суперництва, Як розмовляти з дітьми про мистецтво, Бути щасливіше(весь час хочеться сказати “щасливішим”) та ще парочка. Насправді, вони трохи читані, але от щоб від початку до кінця -ні. Ну і це така категорія книжок, до яких час від часу заглядаю при потребі.
Двійко дитячих книжок англійською мовою: The bag bad school book з трьома історіями про шкільні будні і ще смішнюча книжка про сестер близнят Double act and bad girls – трохи читані, але так і недочитані.
Трійко книжок видавництва ВСЛ про Мумі-тролів. Думала, читатимемо з малою на ніч, а їй щось поки не цікаво, навіть мульти дивитися не захотіла. От і чекають мумі-тролі, поки дітвора до них доросте.
Мій дідусь був черешнею – дивна назва для книжки і дуже теплі відгуки читачів. Як тут не купити.
Старенька, куплена на книжковій барахолці книжечка Крюса “Тім Таллер або проданий сміх-Флорентіна-Мій прадідусь, герої і я”. Прочитала тільки першу історію, сподобалось.
Мандрівний замок Хаула тішить моє читацьке око і гріє душу майбутньою насолодою від читання. Знаю, що то буде фантастичне читання.
Ковчег часу від Марціна Щигельського. Це дитяча книжка про гетто. Кажуть – чудова і легко написана, але мені все одно трохи лячно за неї братися, свідомо уникаю тем війни і всього до неї дотичного, просто – боюся.
Ще трійко дитячих книжок словацькою мовою: про кота-детектива Перрі Пантеру та дві про скелетика Біллі. Ще до них не заглядала навіть, були по 1 євро на акції, то ж гріхом не купити.
Історії про життя, смерть та нейрохірургію Генрі Марша – розповідь цього самого Генрі Марша про його перебування на Україні, в українських лікарнях і взагалі – багато хороших роздумів. Це я знаю з чужих відгуків, прочитаю – поділюся своїми враженнями.
Світ за Кларксоном – свого часу була такою популярною і такою обговорюваною, що просто стало цікаво почитати і мати свою думку. Чекає, щоб емоції навколо неї вляглися. Емоції якби вже вляглися, але книжка все ще чекає мого вільного часу і уваги.
Ще десь заділася книжечка Винничука Таємниці львівської кави – підозрюю, просто впала за шафу.
Ну і дві книжечки авторства Джоан Гарріс Божі люди і Захоплені приливом(не знаю, як правильно перекласти, але в оригіналі це Coastliners). Я вже казала, що це моя найулюбленіша авторка, тож взяла в бібліотеці все, що було.

Отака от моя читацька совість, як бачите. Думає, виною все те, що я до українських книжок дориваюся раз-два на рік, а тоді вже мої апетити безмірні, доки дозволяє назбирана протягом року сама грошей на це діло. А ще як починаю перераховувати гривні в євро і порівнювати ціни на книжки в Україні та в Словаччині – українські явно виграють:)
Так що діліться своїми поличками, розкажіть мені про свою совість, може, я не одна така, а;)

Advertisements

10 thoughts on “Про поличку совісті або “що б такого почитати?”

  1. halcja 16.11.2016 / 23:34

    Нічогенька така поличка)) В мене теж “Кульбабове вино” ніяк не дочитується. І розгледіли там в тебе моє улюблене “Переконання” Остін.))
    Я дуже хотіла “Нейрохірургії” Марша, але поки з сестрою до форуму добралися, її якраз розкупили, а потім я забула, що її хотіла. Треба собі в список записати. х))
    А в мене на “поличці совісті” зараз ЗУМС Кідрука, “Долі та фурії”, “Космос” Карла Сагана, Знахар.. Ну, і що там на кіндлі, я вже навіть не враховую)

    Вподобано 1 особа

    • Юлька 16.11.2016 / 23:42

      ну, Марша я до літа, думаю, прочитаю, то можу привезти до Львова і позичити)
      а Вино таки не тільки в мене “зачароване”)))

      Вподобано 1 особа

  2. zymova 17.11.2016 / 00:18

    ого! ну в мене трохи є, але мабуть не більше 15-20. та довго вони чекатимуть свого часу. хіба на канікулах знайду час на улюбленого Кідрука.
    я загалом лише дитячі зараз фізично замовляю. на свої забаганки поки трохи забила. от буде свій дім *мрійливо* створюватиму вже бібліотеку. бо тягати за собою то все, а переїжджаємо ми доволі часто…ну його. а тобі наснаги на подолання етажерки совісті : )

    Вподобано 1 особа

  3. vaenn 17.11.2016 / 01:21

    А я так класно йшла, вже стабільно зайшла за межу 150… А потім в ЗП зірвалася, і нині знову – 153 ( Життя жорстоке )

    Але ж і цікавезні у тебе полички!

    (Гаррис прикольна, я перевіряла)

    Вподобано 1 особа

    • Юлька 17.11.2016 / 01:30

      ну в тобі я і не сумнівалася)))) 150 то капець як багато! але тішить же ж душу, що за будь-яких обставин знайдеться що почитати;)

      Вподобано 1 особа

  4. Olya 29.11.2016 / 02:55

    Ойой ) я в шоці 🙂 мені лише мріяти про таку кількість книжок і про час на їх прочитання. Але ти колись казала що вони в тебе всюди, то певно і мені їх треба “всюди” щоб читати ) Ти молодець! Книжки круті! Частину з них я навіть теж читала :Р. І бібліотечки ваші прикольні. Не знаю чи колись казала, але я капець як люблю бібліотеки і настрій, котрий в них створюється ). Братиму приклад з тебе, а ідеї для прочитання з твого ліста 🙂

    Вподобано 1 особа

    • Юлька 29.11.2016 / 15:46

      часу на читання всьо менше і менше, але я не здаюся! саме тому накупляла і назамовляла нових книжок)))

      Подобається

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s