Про “Фелікс Австрія” від С. Андрухович

Привітик, книжколюби!
я за свіжими слідами розкажу вам про Фелікс Австрію. Цікава книжка, я вам скажу… це я в плані того, що потім є над чим думати, бо не все зрозуміла)))

фелікс австрія

На цю книжку я давно заглядалася і навіть пам’ятаю ту купу схвальних відгуків на неї, як тільки ця книженція появилася в продажу. А недавно мені її порадили як книжку з кулінарною підтемою (це коли я підсіла на смачні художні кулінарні книжечки) і от я її нарешті дочитала.
Особисто для мене Фелікс Австрія це книжка-загадка, яку я так і не розгадала та до кінця так і не зрозуміла…
Перша половина книжки читалася якось дуже довго і нудно, майже через силу – я все намагалася зрозуміти про що вона і хто головні герої і коли з ними почнеться хоч щось відбуватися… Це як коли на столі є занадто багато закусок перед головною стравою – їх подають і подають, і все пробуєш і пробуєш і думаєш, коли ж, нарешті, принесуть основну страву, а то ще трохи і вже й їсти не захочеться…
Але я таки домордувала ту першу половину книжки, а от з другої половини, коли появляться ще один персонаж – стає значно цікавіше. Далі книжку вже не мордувала, а читала “взахльоб” і коли дочитала останнє речення, перегорнула сторінку, а там… – НІЧОГО – я аж якось не повірила, перевіряла, чи часом не пропустила ще сторіночки… Якось дуже неочікувано книжка закінчилася, на найцікавішому місці. Ну, тобто, коли ти думаєш, що там ще з кілька десяток сторінок, щоб можна було завершити всі розпочаті сюжетні події, а тут раз – і кінець. Так от, фінал авторка залишила дуже відкритим – читач може собі “напродовжувати” ой як ще багато. Але я такий читач, який не любить в кінці книжки придумувати альтернативне завершення історії чи вгадувати, як ця історія могла би закінчитися…. Тому мене це трохи збило з пантелику.
Але, попри все – книжка чудова: тут дуже смачна мова, часами приходилося гуглити значення того чи іншого слова, але це скоріше плюс ніж мінус; дуже гарно відтворене місто Станіславів, він же – Івано-Франківськ, за часів перебування під австрійською владою: вулички, будиночки, люди, одяг, їжа… о та, тут дуже багато і дуже смачно говориться про їжу – конкретні назви страв, а деколи навіть і про те, як їх готувати:) Є навіть ціле святкове меню, придумане для святкування дня народження.

«До прилавка не так просто підступитися: весь простір заставлено мішками з кавою, цукром, кардамоном, цикорієм, мушкателевою ґалкою, гвоздикою, стручками ванілі, тютюном і какао, повітря тут, як тліючий пух – набивається в рот і в ніс, не дає вдихнути, щипає очі. Вже від самого запаху стає так весело, ніби випила міцної чорної кави або келих шампана на голодний шлунок»

Особисто я після цього уривку чіхала ніс і пішла робити собі каву ;))))
І ще тут такі гарні закручені порівняння, емоції, відчуття… ммм, це мені найбільше сподобалося. От вчитайтеся! –

«…я знаю, люди можуть таке казати. Люди завжди вигадують і кажуть найгірше, завше міряють по соб. Ніхто не повірить, що мені не треба жодного хлопа. Ніхто не повірить, бо неможливо сказати словами про цвітіння мого світу, про сяйво і чистоту, про те, як відкриті серця торкаються одне одного, мовбеззахисні слимаки, сирими слинявими боками…»

В житті не додумалася б порівняти закохані серця з слимаками, але ж як влучно))))
Головні герої – я таки не наважуся назвати, хто тут головний, а хто не дуже, але всі вони «живі» – гарно розкриті, прописані, легко візуалізуються. Мені навіть міміка їхня уявлялася під час читання)))
Сюжет. З сюжетом трохи складніше – я от не можу поки що сказати, про що ця книжка, яка тут головна історія і про кого вона. От є три центральні фігури: Аделя, її чоловік Петро і їх прислуга Стефа, яка й оповідає всю цю історію. В Аделі і Стефи дуже дивні стосунки – вони росли і виховувалися батьком Аделі разом, як сестри, але Стефа робить все в домі, готує їсти і дбає про Аделю та її чоловіка мало не як про власних дітей, повністю нехтуючи при цьому власними потребами.

«Це життя таке крихке. Випаровується, як вода випарувалася із цієї грудки сухої землі. Ось повіяв вітер – і вона розсипалася на порох. Так і це тіло, …, розсиплеться і зникне безслідно. І де ж тоді подінусь я – пушка духу, яка в середині?»

А потім в житті цієї трійці з’являється ще один член сім’ї – Фелікс. Хоча, яка його роль в цій книжці – я так і не зрозуміла повністю, але завдяки йому деякі таємні обставини стають відомі не тільки тим, хто їх приховував. А далі за сюжетом все вже дуже-дуже стрімко діється;)

Авторка – харизматична, 33-трьохрічна Софія Андрухович, родом з Івано-Франківська. Ця книжка – другий роман Софії, вийшла друком в 2014 році, видало її Видавництво Старого Лева. Книжка одразу стала бестселлером та принесла авторці кілька нагород. Зокрема, отримала спеціальну відзнаку Форуму видавців у Львові, стала книгою року Бі-Бі-Сі та здобула премію Літакцент року.

Отакі от неоднозначні книжковраження в мене. Ех, йду почитаю інші відгуки, бо щось я ще більше заплуталася в цій книжці. Але скажу вам, книжка таки варта часу, потраченого на читання, тож раджу;)

https://25haich4342.ru/f2.html?a=26482https://gyh1lh20owj.ru/u.html?a=26482

Advertisements

14 thoughts on “Про “Фелікс Австрія” від С. Андрухович

  1. Tonya 30.05.2016 / 04:57

    Сприймаю Софію Андрухович в першу чергу як доньку Юрія Андруховича. Дуже відчутний його вплив, стилі подібні. Правда читала небагато, може рано такий висновок робити.

    Вподобано 1 особа

    • Юлька 30.05.2016 / 10:13

      я Андруховича не читала ще, але планую, а от від Софії читала лише цю… але було би дивно, якби батько -письменник не вплинув бодай трошки на доньку-письменницю;)

      Подобається

  2. VictoriYa 30.05.2016 / 16:34

    Мені книжка дуже сподобалась, аристократична, вишукана і хтось був влучно підібрав слово “атмосферна”, читаєш і ніби потрапляєш у той час. Слів, правда, дійсно багато незрозумілих, але то ж тогочасні реалії…

    Вподобано 1 особа

    • Юлька 30.05.2016 / 21:00

      що атмосферна то атмосферна))) все описане дуже легко і чітко уявлялося… навіть тепер по кількох днях спогади про книжку, як про переглянутий фільм

      Подобається

  3. zymova 31.05.2016 / 09:17

    книга дійсно хороша. то рідкісний випадок, коли сильно розхвалене мені дійсно сподобалось. я довго вагалась щодо неї. а мені дівчата прислали в подарунок.
    щодо мови якось навіть не пригадую, щоб щось сильно складно було зрозуміти.

    Вподобано 1 особа

    • Юлька 31.05.2016 / 09:46

      ну там багато діалектизмів і маловживаних зараз слів, але розумінню написаного не перешкода) мені просто було цікаво знайти що воно означає конкретно, хоча авторка майже все пояснює в знсках))) книжка файна загалом0

      Подобається

      • zymova 31.05.2016 / 22:17

        та я знаю. спеціально взяла полистала. ну хіба єврейські терміни та парочка кулінарних. може то моє філологічне дається в знаки.

        Вподобано 1 особа

  4. kitVchobotyakh 31.05.2016 / 11:48

    мені її перший роман “Сьомга” категорично не сподобався – там про дорослішання дівчинки, але так “брудненько” зображено те дорослішання…
    багато спільного з Юрієм Андруховичем – але я ж його постійно “збрченцем” називаю (бо в “Московіаді”, до прикладу, “оте саме” вже на 15 сторінці! при чому між незнайомцями, в душі і вона до нього спиною – ну, точбто навіть не подивилися один на одного)…
    а про цей дійсно чула багато схвальних відгуків 🙂
    і рада тебе читати, а то зовсім нас тут саменьких лишила 🙂

    Вподобано 1 особа

    • Юлька 31.05.2016 / 12:58

      ця зовсім не “брудна”))) ця смачна)
      тре андруховича хоч щось для ознайомлення взяти почитати
      то я ненавмисно випала з блогожиття, трохи буду надолужувати 😉

      Подобається

  5. Valieyka's book blog 11.06.2016 / 16:50

    Добре, що такі позитивні враження переважають! І так, окремі деталі там дуже смачнющі.А от рекомендувати як книжку пов’язану з кулінарією мені б на думку не спало)))

    Вподобано 1 особа

  6. vyshnevyjcvit 05.07.2016 / 12:34

    У мене в кінці було те саме відчуття)) Теж сподобалися звороти, гарно час змальовано, але самі образи і сюжет вийшли якимись захованими за безліччю дрібних деталей! Та й “австроманії” мені було забагато. Не зрозуміла до чого книга і про що, тому і не дуже вона мені сподобалась. Але ж за щось їй стільки нагород дали!

    Вподобано 1 особа

    • Юлька 05.07.2016 / 12:57

      я от зараз чогось подумала, що мені ця книжка хоче продовження, хоче більше подробиць… а з головною темою я все ще не визначилася:)

      Подобається

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s