100 днів без мяса, або історія про те, як я стала(не стала) вегетеріанкою;)

Привіт всім, я так давно сюди не писала, що й сама не памятаю, коли воно було… і чернеток маю недописаних цілу купу, книжковражень он штук десять назбиралося. А тут мені ще один експеримент придумався зовсім незаплановано, то ж і на нього час треба:) Пора знову сідати і братися за організацію свого часу)))
Але я коротенько про експеримент – я розлюбила мясо. Отак ні з того ні з сього, з абсолютної мясоїдки я стала немясоїдною… сама довгий час не могла зрозуміти як то воно так сталося: я ж про це не думала навіть. Нє, в мене часами були напади відмовитися від мяса, особливо після всяких передач типу “знак якості” і інших про якість мяса, зокрема і передач про тварин, з яких оте мясо отримуємо, але завжди заспокоювала свою совість тим, що люди то хижаки і їм мясо конче необхідне. А тут – рука звично закидує в рот кусок мяска, а рот зразу ж його випльовує котові.
Я два тижні десь ще прислухалася до свого організму і таки по привичці накидувала мясо в тарілку, але чесно ні кусочка зїсти так і не змогла. Остаточно мене переконало те, що улюблений мною шашлик, печінковий домашній паштет і домашня вуджена на дровах шинка мені мало поперек горла не стали. Отак, після того я вже й не перевіряла навіть, чи мене бува не попустило. Не думала, що так буває, але значить буває… Я не знаю, чи надовго воно в мене таке буде, бо може я завтра прокинуся і захочу відбивної чи курки запеченої в апельсиновому маринаді, але  наразі роблю невеликий експеримент на три місяці без мяса. Експеримент в тому, що я не тільки не їстиму мясо, але й пильнуватиму зміни в організмі(якщо такі будуть) і взагалі – свої враження і відчуття. А ще, як виявилося, без мяса я стала готувати собі купу всяких страв, про які раніше і не думала, що воно смакуватиме без мяса;)
Розганяюся на 100 днів. А там далі буде видно.
І ще – тепер вже знаю, чому отак остаточно розлюбилося мясо – мені останнім часом на очі траплялося багато різних передач, статтей, фото і всякого іншого, що наштовхувало на думку відмови від мяса. Але остаточно мене “переконала” фраза з художньої книжки про те, що будь-яке мясо це труп. Уява в мене не така сильна як в Енн Ширлі, але і її хватило уявити ту фразу:) тому отакий результат.
Ділитимуся враженнями кожні 10 днів, і обіцяю розказувати і показувати фото всякого такого різного смачненького і немясного, може вам пригодиться, тим більше починається піст.

Па-па, цікавих вам снів, а мені і просто виспатися підійде… в спокої і без дитячих ніг на голові, але це, напевно, поки що анріал:)